Январь 2024 — Armorhub | Бронированная одежда

Незважаючи на проблеми з постачанням військово-технічної допомоги та виділенням нових пакетів фінансування з боку США, потенціал України щодо нанесення далекобійних ударів по російським військам та іншим об'єктам зберігається і навіть нарощується Це досягається за рахунок підтримки наданих засобів в 2023 році та передачею деяких нових далекобійних видів озброєння в 2024 році. Окремо слід зазначити розвиток вітчизняних далекобійних засобів, в першу чергу, БПЛА. defense-ua.com Що стосується підтримки наявних можливостей, то мова, в першу чергу, йтиме про крилаті ракети SCALP/Storm Shadow. У січні Франція повідомила про рішення надати Україні ще 40 крилатих ракет SCALP. Додаткові постачання ракет Storm Shadow у 2024 році анонсувала Британія. Враховуючи високу ефективність цих франко-британських комплексів, очевидно, що удари по штабам, ключовим тиловим об'єктам росіян на окупованих територіях (зокрема, в Криму) продовжаться. Читайте також: Чи можливо взагалі десь дістати ракети на 2-3 тисячі км, щоб бити по РФ Британський Eurofighter Typhoon з крилатими ракетами Storm Shadow / ілюстративне фото з відкритих джерел Але в цьому році українські війська матимуть можливість застосовувати ще декілька нових зразків далекобійних систем. Зокрема довгоочікувані GLSDB, передачу яких деякі ЗМІ анонсували ще на осінь. В листопаді було повідомлено про передачу США однієї ПУ M142 HIMARS, яка, за оцінками аналітиків, є підготовленою саме для роботи з GLSDB. Плануючі бомби SDB, запущені з землі, дозволять вражати цілі на дистанції до 150км. Окрім того, Франція анонсувала щомісячну передачу 50 плануючих авіабомб AASM Hammer. Особливий інтерес викликає можливість отримання Україною версії бомби з дальністю польоту у 150-200км. Ще у 2023 році, компанія-виробник Safran Electronics Defense заявила, що веде роботу над збільшенням дальності польоту бомб в 2-3 рази за рахунок розробки нового ракетного прискорювача. Є досить ймовірним те, що нові системи пройдуть обкатку в Україні. AASM Hammer на Rafale Допоки, з політичних причин, застосування західного озброєння обмежене лише об'єктами противника на окупованих територіях, удари про території Росії наносяться виключно українською зброєю. Початок 2024 року свідчить про те, що є певний приріст можливостей та ефективності і у цьому. Мова йде про нещодавні удари по ключовим об'єктам інфраструктури експорту енергоносіїв в Усть-Лузі і Туапсе. Для цих ударів, ймовірно, БПЛА подолали близько 1000 кілометрів дистанції. Пожежа на терміналі компанії "Новатек" в Усть-Лузі Ленінградської області, Росія – перед тим пролунали вибухи Нові далекобійні можливості України дозволяють з хірургічною точністю не просто наносити економічні збитки росіянам, але й впливати на настрої бізнес-еліт РФ напередодні виборів. Російські олігархи втрачатимуть свої прибутки через розв'язану Путіним війну і неспроможність силовиків забезпечити надійне прикриття своєї території. В той же час, російські війська не просто продовжать нести жахливі втрати на полі бою, але будуть отримувати болючі удари по скупченню військ та техніки в тилу, по штабах, нові затоплені кораблі Чорноморського флоту. Такі показові поразки, забезпечені новими поставками західного озброєння і власними розробками, напряму сприятимуть зниженню волі керівництва в Кремлі продовжувати війну.

Попри уявлення, що "Військовий Шенген" у ЄС - це про усунення бюрократії, насправді все значно складніше та важливіше Дуже часто, коли у ЗМІ з'являється інформація про проєкт Євросоюзу під назвою "Військовий "Шенген" формується враження, що це лише про бюрократію, прикордонників, митницю тощо. Наче коли мова буде йти про необхідність відбиття нападу РФ в умовній Естонії, армія умовної Франції буде послідовно стояти на кордонах з Німеччиною, Польщею, Литвою та Латвією в очікуванні поки всі солдати отримають печатки у паспортах, а вся техніка не пройде митні контролі. defense-ua.com Але насправді ситуація, хоч часом і торкається бюрократії, але не настілки. Й взагалі проєкт так званого "Військового "Шенгена" виникнув далеко не вчора, й навіть не у 2022 році. Бо він був започаткований ще аж у 2017 році під менш гучною назвою "Військова мобільність", а практична реалізація розпочалась у 2018 році, коли Європейська комісія розробила чіткий план дій. І так, хоча він й торкається переміщення військових, техніки та озброєння, але це лише незначна його частина. Більше того, якраз усунення бюрократичних проблем стосується, так чи інакше, лише питань мирного часу. Зокрема дійсно про переміщення військ зазвичай країни повідомляють одну одну заздалегідь. Більше того, дійсно переміщення небезпечних вантажів, наприклад, боєприпасів, чи негабаритного вантажу вимагає отримання дозволів. Але під час реальної війни навряд чи хтось буде цим займатись, навіть попри уявлення про рівень європейської бюрократії. А ось у мирний час всі ці процеси має полегшити єдина цифрова система, щоправда за планом вона має запрацювати лише у 2025 році. Але це насправді лише мала частка у значно ширшому комплексі завдань. Бо "Військовий "Шенген" це в першу чергу про логістику, яка об'єктивно є найголовнішою на війні. Бо можливість перекидання військ та їх забезпечення є фундаментом обороноздатності. А ось тут у Європі дійсно є проблеми, які й мають бути усуненні. Тобто "Військовий "Шенген" у ЄС - це про дороги, мости, логістичні центри та склади забезпечення. І саме на ці питання у програмі Європейської комісії направлена абсолютна більшість ресурсів. Бо у Європі дійсно є з цим проблеми. Як приклад, можливо навести Румунію, яка для того, щоб експлуатувати американські танки Abrams мусить відремонтувати дороги з мостами та побудувати нові . Зрештою шляхи мають витримувати M1A2 SEPv3, який важить 66,8 тонни, до якого ще необхідно додати вагу трала. І це стосується й залізничний колій, які у цій країні не оновлювались десятиріччями. Аналогічні проблеми цілком присутні й у багатьох країнах Західної Європи. Бо зростання ваги бойової техніки відбулось здебільшого у останні 20 років, коли на оборону якраз почали витрачати менше, а багато європейських країн якраз через це й почали відмовлятися від танків. Й мова не йде про те, що таких мостів там немає, просто питання у кількості. Бо чим менше транспортних шляхів, тим менша ефективність забезпечення, тим менший темп перекидання військ, тим вразливіша транспортна інфраструктура. Але й мостами та дорогами все не обмежується, бо є потреба й у хабах, які мають забезпечити максимально швидке перевантаження всіх військових вантажів з кораблів чи літаків на залізничні платформи чи автотранспорт. Тому під цю програму підпадає й розвиток авіаційної військово-транспортної наземної інфраструктури. А ще одним аспектом "Військового "Шенгену" є намір створити єдину логістичну мережу, коли обслуговування та забезпечення озброєння та військової техніки різних європейських країн має бути одноманітним. Таким чином "Військовий "Шенген" - це значно більше ніж може здатися на перший погляд.

"Машинний зір" допомагає дронам нівелювати дію РЕБ, тому це вкрай важлива технологія, яка вже використовується у дронах-камікадзе, які є на озброєнні Сил оборони України Технологія так званого "машинного зору", яка дозволяє дрону тримати ціль й уражати його навіть у випадку втрати зв'язку, зокрема через РЕБ, використовується не лише ворогом , а й Збройними Силами України. defense-ua.com Зокрема Головне управління розвідки Міноборони України показало відео на якому два зенітних ракетно-гарматних комплекси "Панцирь-С1" знищуються дронами саме з такою технологією. На кадрах добре видно , що самі "Панцирі" знаходять у боєздатному стані на позиціях та ведуть радіолокаційний огляд, але не реагують на БПЛА, що їх атакують. Сигнал з самих дронів-камікадзе губиться при наближенні, але це не завадило ураженню, через те, що дрон захопив ціль "машинним зором". Тому втрата сигналу, або через дію РЕБ, або через перешкоди рельєфу вже не має значення, бо дрон за рахунок самостійного автономного розпізнання зображення через камеру продовжує утримувати вказаний об'єкт у прицілі й рухається на нього. Що, у випадку дрона-камікадзе, призводить до ураження цілі. Водночас польське видання Defense24 ідентифікувало ці дрони-камікадзе й пише, що це саме польський Warmate від WB Group. На це вказує інтерфейс програмного забезпечення, який хоч і був розмитий, але це не завадило полякам розпізнати власну зброю. Також вони зазначили, що хоча на екрані й висвітлюється напис про помилку GPS, але Warmate може працювати й без неї й це закладалось виробником одразу під час розробки дрона. Зазначимо, що Warmate використовується Силами оборони України та постачається до України. А одне з перших його публічних застосувань прийшлось на удар по окупантах на Запорізькій АЕС у липні 2022 року .

До початку повномасштабного вторгнення Україна посідала четверте місце (після Афганістану, Малі та Ємену) у світі за замінованими територіями. Після 24 лютого 2022 року ми очолили цей страшний рейтинг. За оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства України, на разі в країні заміновано 470 тис. гектарів сільськогосподарських земель. agrotimes.ua Фермерство «На сьогодні в Україні розмінування проводять понад 2600 саперів із державних і приватних структур. З такою потужністю нам знадобиться більше як 20 років, щоб очистити тільки землі сільськогосподарського призначення», — зазначає міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський. Наразі країні бракує ресурсів для забезпечення оперативного розмінування всіх територій в аграрних областях України, щоб організувати посівну. Тому, щоб функціонувати далі, аграрні підприємства намагаються розв’язувати ці питання власними силами: звертаються до приватних операторів протимінної діяльності, намагаються самостійно отримати ліцензії, інвестують у розробки дронів-розміновувачів. Станом на початок 2023 року збитки від замінування й забруднення посівних площ вже становили понад 20 млрд доларів. Тому одним із головних завдань аграрного сектору стало створення максимально можливих умов безпеки діяльності підприємств і роботи працівників з урахуванням безпекових вимог Мінагрополітики і ДСНС. Тому що продовження їхньої роботи — це підтримання понівеченої економіки України й забезпечення продовольчим ресурсом країни й світу загалом. Як підвищити безпеку робітників Попри всі заходи, яких вживають агропідприємства, трапляються випадки наїзду тракторів на міни. Тому безпека трактористів потребує додаткової уваги. Працівники в полях як мінімум можуть бути забезпечені базовими елементами протиуламкового захисту. До такого базового комплекту можуть входити модульний бронежилет із великою площею захисту і шолом з надвисокомолекулярного поліетилену (НВМПЕ). «Сьогодні в умовах війни аграрії не зупиняються й далі виконують свою важливу для України й світу місію: сіють, вирощують, виробляють. Тому питання з боку аграрних підприємств щодо підвищення безпеки працівників у полях стоїть досить гостро. На запит аграріїв щодо забезпечення додаткового захисту для їхніх працівників й у співпраці з ними ми підготували й готові запропонувати рішення: комплект протиуламкового бронежилета із захистом шиї, шоломом і бронековдрою», — каже Денис Міліневський, директор компанії «Українська Броня». Броня четвертого рівня захисту для водія трактора чи комбайна не потрібна, бо він працює не під обстрілами стрілецькою зброєю. Для убезпечення від уламків достатньо бронезахисту другого рівня за ДСТУ. І головна вимога до такого комплекту — він має бути відносно легким, щоб не виснажувати людину, адже фермер, тракторист працює у полі найчастіше протягом цілого дня. Найкращий для цих цілей за своїми характеристиками — бронезахист із надвисокомолекулярного поліетилену. Цей легкий і водночас надзвичайно міцний матеріал винайшли ще у 50-х роках минулого століття й ще 50 років тому почали застосовувати для бронезахисту. Максимальний рівень захисту м’якої броні та жорстких плит із НВМПЕ — другий і третій відповідно за ДСТУ. А отже, обидва рівні захисту, відповідно до вимог стандарту, втримують пістолетні кулі й уламки. М’яку броню з надвисокомолекулярного поліетилену використовують для створення максимальної площі захисту власника. Для завдань захисту від уламків ідеально придатний легкий бронежилет прихованого носіння, що має більшу площу балістичного захисту. Шолом для роботи в полі також має виконувати основну функцію: захищати від уламків. Тож тут можна обрати найпростіший варіант: модель PASGT з чотириточковою підвісною системою. Важить він усього 1,5 кг (бо також зроблено з надвисокомолекулярного поліетилену), забезпечує захист більшої площі голови, порівнюючи зі своїми військовими «братами» FAST або MICH й має нижчу ціну. Броні багато не буває Нещасні випадки з трактористами найчастіше трапляються через підривання на мінах. Отже, вибухова хвиля з уламками поширюється знизу догори, а це значить, що крім тіла й голови робітникові потрібно подбати й про захист знизу. З початком повномасштабного вторгнення росії до компанії «Українська Броня» надійшов запит від військових: для окопних боїв і евакуації потрібен додатковий захист. У відповідь конструктори розробили протиуламкову бронековдру з надвисокомолекулярного поліетилену, що забезпечує захист від куль й уламків за 1-м або 2-м рівнем за ДСТУ. А в експериментах, що військові за власною ініціативою провели «в полях», ця ковдра витримала влучання уламків гранати, скинутої на неї з дрона. Таку броню також застосовують для додаткового захисту водіїв евакуаційних неброньованих автомобілів: ковдру розміщують між водієм і корпусом неброньованої машини або вкривають нею ноги, а також накривають поранених у разі екстреного транспортування. Відповідно, ковдра може бути помічною й для захисту аграріїв. Нею можна одночасно прикрити і сидіння, і підлогу під ногами для захисту від потенційних уламків. Звісно, жодна броня не здатна гарантувати 100% захисту в разі вибухів, але вона може значно зменшити його наслідки. Життя — найвища цінність, тож його захист і збереження за нинішніх реалій має бути пріоритетом у будь-якій діяльності.